Григорій Сковорода: український мандрівний філософ
«Мало можна вказати таких народних постатей, якою був Сковорода і яких би так пам’ятав і поважав народ. На всьому обширі від Острогозька до Києва у багатьох будинках висять його портрети. Його мандрівне життя є предметом оповідань і легенд…»
М. Костомаров
Григорій Савич Сковорода (1722 - 1794) – видатний український
просвітитель, філософ і поет. Народився на Полтавщині в сім’ї козака. Здобув
освіту у Київській академії. Перервавши навчання, співав у придворній капелі в
Санкт-Петербурзі. Побував у кількох європейських країнах. В 1753 р. викладав
поетику та етику в Переяславському колегіумі, 1759 -1764 рр. – в Харківському
колегіумі. Через переслідування за демократизм і наукову самостійність у
викладанні залишив педагогічну діяльність і з 1969 р. до кінця життя залишався
мандрівним учителем. Саме на цей час припадає створення ним найголовніших
філософських праць і поезій. Серед літературних творів найпопулярнішими
була збірка «Сад божественних пісень» та «Байки харківські».
У педагогічних поглядах Сковороди віддзеркалилися основні напрями
прогресивної педагогіки: гуманізм, демократизм, висока моральність, любов до
батьківщини й народу. Головним педагогічним принципом Григорій Савич
вважав виховання природних здібностей людини, проголошував ідею
природного виховання. Великого значення надавав вихованню любові до праці,
самодіяльності учнів, керівній ролі батьків і вчителів. Обстоював
загальнодоступне, безплатне навчання для всіх верств населення.
Григорій Сковорода сповідував філософську концепцію «двох натур» -
видимої (створена Богом) і невидимої (Бог). Світ він поділяв на три частини:
великий (макрокосмос), малий (мікрокосмос) і символічний (Біблія). У центрі
вчення Сковороди – другий світ, тобто людина. Похований Григорій Савич
Сковорода у с. Пан-Іванівці (нині с. Сковородинівка) на Харківщині.
Духовна спадщина Сковороди, що увібрала передові ідеї ХVIII ст., зайняла
почесне місце не тільки в історії української, але й в історії світової культури.
Стаття Андрія Содомори "Стежками сковородинської радості"
Немає коментарів:
Дописати коментар